було б бажання..

було б бажання..

Волонтерити можна по-різному, було б бажання. Не обов'язково вступати в якісь організації та чекати, коли тебе попросять про допомогу. Досить просто замислитись глобально, про те, що зараз відбувається і вирішити, що зможеш корисного зробити ти сам. Останнім часом ми виїжджали на фронт, привозили необхідне, передавали та виїжджали. По обличчях хлопців та дівчат було видно, що їм хочеться, щоб ми залишилися на чай, посидіти, поспілкуватися. Бо це розвантажує хоч трохи та перемикає мозок.

Ми вирішили їхати з ночівлею, намалювали кілька пунктів, до кого ми можемо заїхати, завантажили автомобіль та поїхали.

Різниця між «приїхали-віддали -сфоткали», та «приїхали, попили чаю, поспілкувалися, посміялися, віддали, та поїхали на наступний пункт» – величезна.

Люди дуже раді твоєму приїзду, насамперед тому, що вони розуміють, що нам потрібні. Що у них є надійний тил та підтримка. Вони можуть висловитися, поділитися думками, побути хоч трохи поза бойовим режимом. Це схоже на те, як дитина чекає на батьківський день у спортивному таборі. Це важливо. Це потрібно. Це працює. З таких розмов ти дізнаєшся дуже багато необхідної для подальшої стратегії взаємодії: волонтер-військовий. Розумієш, де пріоритетність, а де марність. Занурюєшся в той світ, дізнаючись про нього не з каналів новин, а як воно насправді. І вже по дорозі назад чітко знаєш, що тобі необхідно робити далі.

Для себе я виніс таке: треба їздити постійно, щоб не забувати, що йде війна, що вона страшна, жорстока, і вона тут у нас. Якщо у вашому місті мирно, то тільки завдяки тому, що у хлопців піздоріз. Сьогодні насамперед усі свої знання та можливості потрібно використовувати на благо для фронту, а вже потім, якщо залишиться час, робити свої мирські справи. Так, це не комфортно, так, треба думати про свої сім'ї. Але повірте, на контрасті з фронтовими регіонами ми живемо в шоколаді. І треба викинути з голови всі свої примхи і жити в економ-режимі з повною віддачею себе війні. На фронті важко, на фронті холодно. Я не уявляю, як вони там тримаються. Хлопці просто герої. Наша допомога їм дуже потрібна.